 |
 |
|
|
|
 |
| |
| | Ukranian Bible |   | |  | | | | | 2Cr 7:1 | Ото, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Боім страху!
| | | | 2Cr 7:2 | Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!
| | | | 2Cr 7:3 | Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи ити.
| | | | 2Cr 7:4 | У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
| | | | 2Cr 7:5 | Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.
| | | | 2Cr 7:6 | Але Бог, що тішить приниених, потішив нас приходом Тита,
| | | | 2Cr 7:7 | і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу урбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.
| | | | 2Cr 7:8 | Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
| | | | 2Cr 7:9 | Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.
| | | | 2Cr 7:10 | Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не алуємо, а смуток світський чинить смерть.
| | | | 2Cr 7:11 | Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке баання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
| | | | 2Cr 7:12 | А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривденого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
| | | | 2Cr 7:13 | Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.
| | | | 2Cr 7:14 | Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!
| | | | 2Cr 7:15 | І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.
| | | | 2Cr 7:16 | Ото, тішуся я, що моу покластись у всьому на вас!
| | | |
|
|
| |
