| |
Ukranian Bible |   | |
 |
| |
| | Act 16:1 | І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім'я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.
| |
| | Act 16:2 | Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.
| |
| | Act 16:3 | Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.
| |
| | Act 16:4 | Як міста переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.
| |
| | Act 16:5 | А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.
| |
| | Act 16:6 | А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.
| |
| | Act 16:7 | Дійшовши до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
| |
| | Act 16:8 | Обминувши Мізію, прибули до Троади.
| |
| | Act 16:9 | І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, каучи: Прийди в Македонію, і нам помои!
| |
| | Act 16:10 | Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.
| |
| | Act 16:11 | Товідпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,
| |
| | Act 16:12 | звідтіля у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.
| |
| | Act 16:13 | Дня суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з інками, що посходились.
| |
| | Act 16:14 | Прислухалася й інка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь е їй серце відкрив, щоб уваати на те, що Павло говорив.
| |
| | Act 16:15 | А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, каучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й ивіть. І змусила нас.
| |
| | Act 16:16 | І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла слуниця одна, що мала віщунського духа, яка воробитством давала великий прибуток панам своїм.
| |
| | Act 16:17 | Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!
| |
| | Act 16:18 | І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.
| |
| | Act 16:19 | А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.
| |
| | Act 16:20 | Коли їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
| |
| | Act 16:21 | і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.
| |
| | Act 16:22 | І натовп піднявся на них. А начальники здерли одеу із них, та звеліли їх різками сікти.
| |
| | Act 16:23 | І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.
| |
| | Act 16:24 | Одеравши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.
| |
| | Act 16:25 | А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.
| |
| | Act 16:26 | І ось нагло повстало велике трясіння землі, аоснови в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...
| |
| | Act 16:27 | Як прокинувся сторов'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.
| |
| | Act 16:28 | А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі одного зла, бо всі ми ось тут!
| |
| | Act 16:29 | Заадавши той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
| |
| | Act 16:30 | І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
| |
| | Act 16:31 | А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.
| |
| | Act 16:32 | І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
| |
| | Act 16:33 | І сторозабрав їх того часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.
| |
| | Act 16:34 | І він їх запровадив до дому свого, і поиву поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
| |
| | Act 16:35 | А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!
| |
| | Act 16:36 | І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Ото, вийдіть тепер та й з миром ідіть!
| |
| | Act 16:37 | А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасудених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас!
| |
| | Act 16:38 | Ці слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.
| |
| | Act 16:39 | І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
| |
| | Act 16:40 | І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
| |
