| |
Ukranian Bible |   | |
 |
| |
| | Jhn 4:1 | Як Господь е довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
| |
| | Jhn 4:2 | хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
| |
| | Jhn 4:3 | Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
| |
| | Jhn 4:4 | І потрібно було Самарію Йому переходити.
| |
| | Jhn 4:5 | Ото, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.
| |
| | Jhn 4:6 | Там е була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
| |
| | Jhn 4:7 | Надходить ось інка одна з Самарії набрати води. Ісус кае до неї: Дай напитись Мені!
| |
| | Jhn 4:8 | Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поиви.
| |
| | Jhn 4:9 | Тоді кае Йому самарянка: Як е Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
| |
| | Jhn 4:10 | Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Боий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би ивої води.
| |
| | Jhn 4:11 | Кае інка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки маєш Ти воду иву?
| |
| | Jhn 4:12 | Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?
| |
| | Jhn 4:13 | Ісус відповів і сказав їй: Коен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
| |
| | Jhn 4:14 | А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім дерелом тієї води, що тече в иття вічне.
| |
| | Jhn 4:15 | Кае інка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.
| |
| | Jhn 4:16 | Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.
| |
| | Jhn 4:17 | Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
| |
| | Jhn 4:18 | Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не мувін тобі. Це ти правду сказала.
| |
| | Jhn 4:19 | Кае інка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.
| |
| | Jhn 4:20 | Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.
| |
| | Jhn 4:21 | Ісус промовляє до неї: Повір, інко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.
| |
| | Jhn 4:22 | Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.
| |
| | Jhn 4:23 | Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.
| |
| | Jhn 4:24 | Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
| |
| | Jhn 4:25 | Відказує інка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.
| |
| | Jhn 4:26 | Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...
| |
| | Jhn 4:27 | І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з інкою Він розмовляв. Проте аден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?
| |
| | Jhn 4:28 | Покинула інка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:
| |
| | Jhn 4:29 | Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?
| |
| | Jhn 4:30 | І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.
| |
| | Jhn 4:31 | Тим часом е учні просили Його та й казали: Учителю, ї!
| |
| | Jhn 4:32 | А Він їм відказав: Я маю поиву на їдення, якої не знаєте ви.
| |
| | Jhn 4:33 | Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?
| |
| | Jhn 4:34 | Ісус кае до них: Поива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.
| |
| | Jhn 4:35 | Чи не каете ви: Ще чотири от місяці, і настануть нива? А Я вам кау: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для нив уе пополовіли вони!
| |
| | Jhn 4:36 | А хто не, той заплату бере, та збирає вроай в иття вічне, щоб хто сіє й хто не разом раділи.
| |
| | Jhn 4:37 | Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший не.
| |
| | Jhn 4:38 | Я вас ати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви до їхньої праці ввійшли.
| |
| | Jhn 4:39 | З того міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово інки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!
| |
| | Jhn 4:40 | А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
| |
| | Jhn 4:41 | Значно більш вони ввірували через слово Його.
| |
| | Jhn 4:42 | А до інки казали вони: Не за слово твоє ми ве віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!
| |
| | Jhn 4:43 | Як минуло два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
| |
| | Jhn 4:44 | Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.
| |
| | Jhn 4:45 | А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
| |
| | Jhn 4:46 | Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.
| |
| | Jhn 4:47 | Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
| |
| | Jhn 4:48 | Ісус е промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!
| |
| | Jhn 4:49 | Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!
| |
| | Jhn 4:50 | Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій иве! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.
| |
| | Jhn 4:51 | А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій иве.
| |
| | Jhn 4:52 | А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.
| |
| | Jhn 4:53 | Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій иве. І ввірував сам і ввесь його дім.
| |
| | Jhn 4:54 | Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
| |
