| |
Ukranian Bible |   | |
 |
| |
| | Luk 14:1 | І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба споити, а вони назирали за Ним.
| |
| | Luk 14:2 | І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.
| |
| | Luk 14:3 | Ісус е озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?
| |
| | Luk 14:4 | Вони мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...
| |
| | Luk 14:5 | І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?
| |
| | Luk 14:6 | І вони не могли відповісти на це.
| |
| | Luk 14:7 | А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:
| |
| | Luk 14:8 | Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто пованіший за тебе з покликаних,
| |
| | Luk 14:9 | і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...
| |
| | Luk 14:10 | Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.
| |
| | Luk 14:11 | Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.
| |
| | Luk 14:12 | А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.
| |
| | Luk 14:13 | Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
| |
| | Luk 14:14 | і будеш блаенний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться тобі за воскресіння праведних!
| |
| | Luk 14:15 | Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаенний, хто хліб споиватиме в Боому Царстві!
| |
| | Luk 14:16 | Він е промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.
| |
| | Luk 14:17 | І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо ве все наготовано.
| |
| | Luk 14:18 | І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!
| |
| | Luk 14:19 | А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!
| |
| | Luk 14:20 | І знов інший сказав: Одруився ось я, і через те я не моу прибути.
| |
| | Luk 14:21 | І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.
| |
| | Luk 14:22 | І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.
| |
| | Luk 14:23 | І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.
| |
| | Luk 14:24 | Кау бо я вам, що аден із запрошених муів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!
| |
| | Luk 14:25 | Ішло з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
| |
| | Luk 14:26 | Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і друини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не мое буть учнем Моїм!
| |
| | Luk 14:27 | І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не мое бути учнем Моїм!
| |
| | Luk 14:28 | Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,
| |
| | Luk 14:29 | щоб, коли покладе він основу, але докінчити не змое, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
| |
| | Luk 14:30 | говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...
| |
| | Luk 14:31 | Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромоен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
| |
| | Luk 14:32 | Коли ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.
| |
| | Luk 14:33 | Так ото й коен із вас, який не зречеться усього, що має, не мое бути учнем Моїм.
| |
| | Luk 14:34 | Сіль добра річ. Коли сіль несолоною стане, чим приправити її?
| |
| | Luk 14:35 | Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
| |
