| |
Ukranian Bible |   | |
 |
| |
| | Mar 14:1 | За два дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.
| |
| | Mar 14:2 | Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
| |
| | Mar 14:3 | Коли Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна інка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуе цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
| |
| | Mar 14:4 | А дехто обурювались місобою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?
| |
| | Mar 14:5 | Бо мона було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.
| |
| | Mar 14:6 | Ісус е сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
| |
| | Mar 14:7 | Бо вбогих ви маєте завди з собою, і коли схочете, моете їм робити добро, Мене не постійно ви маєте.
| |
| | Mar 14:8 | Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...
| |
| | Mar 14:9 | Поправді кау вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
| |
| | Mar 14:10 | Юда Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
| |
| | Mar 14:11 | А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.
| |
| | Mar 14:12 | А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в ертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху споити?
| |
| | Mar 14:13 | І посилає Він двох із Своїх учнів, і кае до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.
| |
| | Mar 14:14 | І там, куди він увійде, скаіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споиву зо Своїми учнями пасху?
| |
| | Mar 14:15 | І він вам покае великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.
| |
| | Mar 14:16 | І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.
| |
| | Mar 14:17 | А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.
| |
| | Mar 14:18 | І як сиділи вони при столі й споивали, промовив Ісус: Поправді кау вам, що один з-помівас, який споиває зо Мною, видасть Мене...
| |
| | Mar 14:19 | Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?
| |
| | Mar 14:20 | А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...
| |
| | Mar 14:21 | Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...
| |
| | Mar 14:22 | Як вони споивали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споивайте, це тіло Моє!
| |
| | Mar 14:23 | І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
| |
| | Mar 14:24 | І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.
| |
| | Mar 14:25 | Поправді кау вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Боім!
| |
| | Mar 14:26 | А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.
| |
| | Mar 14:27 | Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Урау пастиря, і розпорошаться вівці!
| |
| | Mar 14:28 | По воскресенні Своїм Я вас випереду в Галілеї.
| |
| | Mar 14:29 | І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!
| |
| | Mar 14:30 | Ісус е йому відказав: Поправді кау тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше нізаспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!
| |
| | Mar 14:31 | А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так е само сказали й усі...
| |
| | Mar 14:32 | І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і кае Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.
| |
| | Mar 14:33 | І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й туити...
| |
| | Mar 14:34 | І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!
| |
| | Mar 14:35 | І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як мона, минула Його ця година.
| |
| | Mar 14:36 | І благав Він: Авва-Отче, Тобі все моливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...
| |
| | Mar 14:37 | І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й кае Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?
| |
| | Mar 14:38 | Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!
| |
| | Mar 14:39 | І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.
| |
| | Mar 14:40 | А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо званіли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...
| |
| | Mar 14:41 | І вернувсь Він утретє, та й кае до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...
| |
| | Mar 14:42 | Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...
| |
| | Mar 14:43 | І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книників, і старших.
| |
| | Mar 14:44 | А зрадник Його дав був знака їм, каучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і оберено ведіть.
| |
| | Mar 14:45 | І, прийшовши, підійшов він негайно та й кае: Учителю! І поцілував Його...
| |
| | Mar 14:46 | Вони руки свої наклали на Нього, і схопили Його.
| |
| | Mar 14:47 | А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
| |
| | Mar 14:48 | А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.
| |
| | Mar 14:49 | Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.
| |
| | Mar 14:50 | Тоді всі полишили Його й повтікали...
| |
| | Mar 14:51 | Один е юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.
| |
| | Mar 14:52 | Але він, покривало покинувши, утік нагий.
| |
| | Mar 14:53 | А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книники.
| |
| | Mar 14:54 | Петро здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із слубою, і грівсь при огні.
| |
| | Mar 14:55 | А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.
| |
| | Mar 14:56 | Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.
| |
| | Mar 14:57 | Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:
| |
| | Mar 14:58 | Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.
| |
| | Mar 14:59 | Але й так не було їхнє свідчення згідне.
| |
| | Mar 14:60 | Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?
| |
| | Mar 14:61 | Він е мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?
| |
| | Mar 14:62 | А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Боої, і на хмарах небесних приходитиме!
| |
| | Mar 14:63 | Роздер тоді первосвященик одеу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?
| |
| | Mar 14:64 | Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони усі присудили, що Він умерти повинен...
| |
| | Mar 14:65 | Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Слуба теЙого била по щоках...
| |
| | Mar 14:66 | А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із слуниць первосвященика,
| |
| | Mar 14:67 | і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й кае: І ти був із Ісусом Назарянином!
| |
| | Mar 14:68 | Він е відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що каеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.
| |
| | Mar 14:69 | Слуниця , коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!
| |
| | Mar 14:70 | І він знову відрікся. Незабаром е знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.
| |
| | Mar 14:71 | А він став клястись та боитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!
| |
| | Mar 14:72 | І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше нізаспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...
| |
