| |
Ukranian Bible |   | |
 |
| |
| | Mar 12:1 | І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
| |
| | Mar 12:2 | А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
| |
| | Mar 12:3 | Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
| |
| | Mar 12:4 | І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневаили.
| |
| | Mar 12:5 | Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
| |
| | Mar 12:6 | І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
| |
| | Mar 12:7 | А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
| |
| | Mar 12:8 | І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
| |
| | Mar 12:9 | Ото, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
| |
| | Mar 12:10 | Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріним став каменем!
| |
| | Mar 12:11 | Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
| |
| | Mar 12:12 | І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
| |
| | Mar 12:13 | І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.
| |
| | Mar 12:14 | Ті прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не звааєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Боу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?
| |
| | Mar 12:15 | А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.
| |
| | Mar 12:16 | І принесли вони. А Він кае до них: Чий це образ і напис? Ті Йому відказали: Кесарів.
| |
| | Mar 12:17 | Ісус тоді кае в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Бое! І дивувалися з Нього вони...
| |
| | Mar 12:18 | І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:
| |
| | Mar 12:19 | Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить друину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме друину його, та й відновить насіння для брата свого.
| |
| | Mar 12:20 | Було сім братів. І перший взяв друину й умер, не лишивши дітей.
| |
| | Mar 12:21 | Другий теїї взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.
| |
| | Mar 12:22 | І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й інка.
| |
| | Mar 12:23 | А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона друиною буде? Бо семеро мали за друину її.
| |
| | Mar 12:24 | Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Боої сили?
| |
| | Mar 12:25 | Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть енитись, ані замівиходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.
| |
| | Mar 12:26 | Щодо мертвих, що воскреснуть, чи ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,
| |
| | Mar 12:27 | Бо Він є Бог не мертвих, а ивих! Тим то ви помиляєтесь дуе.
| |
| | Mar 12:28 | А один із тих книників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
| |
| | Mar 12:29 | Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
| |
| | Mar 12:30 | І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
| |
| | Mar 12:31 | А друга однакова з нею: Люби свого блинього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
| |
| | Mar 12:32 | І сказав Йому книник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
| |
| | Mar 12:33 | і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого блинього, як самого себе, це валивіше за всі цілопалення й ертви!
| |
| | Mar 12:34 | Ісус е, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Боого Царства! І ніхто не насмілювався ве питати Його.
| |
| | Mar 12:35 | Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книники кауть, що ніби Христос син Давидів?
| |
| | Mar 12:36 | Аде той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніком ногам Твоїм!
| |
| | Mar 12:37 | Сам Давид Його Господом зве, як е Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.
| |
| | Mar 12:38 | Він е казав у науці Своїй: Стереіться тих книників, що люблять у довгих одеах проходуватись, і привіти на ринках,
| |
| | Mar 12:39 | і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,
| |
| | Mar 12:40 | що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяче осудення приймуть!
| |
| | Mar 12:41 | І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато замоних укидали багато.
| |
| | Mar 12:42 | І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.
| |
| | Mar 12:43 | І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кау вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
| |
| | Mar 12:44 | Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій проиток увесь...
| |
