 |
 |
|
|
|
 |
| |
| | Ukranian Bible |  | |  | | | | | Num 30:1 | (30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
| | | | Num 30:2 | (30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
| | | | Num 30:3 | (30-4) А інка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
| | | | Num 30:4 | (30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть вані всі обітниці її, і буде ваний коен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
| | | | Num 30:5 | (30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони вані, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
| | | | Num 30:6 | (30-7) А якщо буде вона заміня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
| | | | Num 30:7 | (30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть вані обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть вані.
| | | | Num 30:8 | (30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневанить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
| | | | Num 30:9 | (30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде ване на ній.
| | | | Num 30:10 | (30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
| | | | Num 30:11 | (30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть вані всі обітниці її, і коен зарік, що зарекла на свою душу, буде ваний.
| | | | Num 30:12 | (30-13) А якщо справді уневанить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде ване, її чоловік уневанив їх, і Господь простить їй.
| | | | Num 30:13 | (30-14) Кона обітниця й кона присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить ваною, або чоловік її уневанить її.
| | | | Num 30:14 | (30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить ваними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх ваними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
| | | | Num 30:15 | (30-16) А якщо справді уневанить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
| | | | Num 30:16 | (30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі мічоловіком та його інкою, мібатьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.
| | |  |
|
|
|  |